Анотація:
Батьки купують Насті на 10-річчя іграшку, хоч дівчинка мріяла про зовсім інший подарунок. Відтоді життя дитини докорінно змінюється. Лялька на ім’я Рейчел виявляється не лише незвичайною, а й, можливо, небезпечною. Вона не лише вміє мислити і спостерігати, а й починає пригадувати своє минуле. Згодом батьки шкодують, що обрали саме такий подарунок, проте вже надто пізно. Вони усвідомлюють, що їхня донька має таємниці, а лялька насправді є зовсім не лялькою.
Книжка орієнтована на підліткову аудиторію, але, без сумніву, приємно подивує і дорослих.
ХАРАКТЕРИСТИКИ
Автор | Ольга Береза |
Видавництво | Апріорі |
Мова | українська |
Кількість сторінок | 264 |
Рік видання | 2022 |
Обкладинка | тверда |
ISBN | 978-617-629-776-5 |
Ілюстрації | графічні |
Папір | офсетний |
«Рейчел та родина Берешів»
— Як добре, що можна отак безкоштовно вдома переглядати кінострічки.
— Чому безкоштовно? — заперечила Рейчел. — Ми за це платимо фіксовану вартість. У кожного з нас буде вилучено годину й 50 хвилин власного часу.
— Хм… Справді? — здивувалася Настя. — Я ніколи не задумувалася про те, що ми розраховуємося нашим часом.
~~~~~~~~~~~~~~~~
Я намагалася усвідомити, як узагалі влаштований цей світ, збагнути його закони та правила, сподівалася пов’язати його послідовності, найважливішими з яких були плин часу з циклічними змінами пір року та, звісно, люди.
Люди — то взагалі окрема тема. Спостерігати за ними я любила і розуміла, що в них теж є послідовні етапи, і найважливіший — це народжуваність. Тобто вони повторюються, бо відроджуються одне в одному. Як саме вони це роблять, я ще не знала, але обов’яз- ково дізнаюся.
~~~~~~~~~~~~~~~~
— А що ще тебе дивує найбільше? — запитав Дмитро.
— Люди, звісно, — відповіла Рейчел.
— І чим ми тебе дивуємо?
— Тим, що вважаєте, буцімто ви — істоти одноразові.
— А це хіба не так? Хіба ми не живемо один раз?
— Ні. Один раз ви лише помираєте, а народжуєтесь для життя щодня. А ще дивує всюдисуща критика. Будь-яке обговорення чогось на цій планеті завжди зводиться до оцінювання. Люди критикують собі подібних, забуваючи, що кожен є унікальним. Хіба можна критикувати Моне за те, що він не Пікассо, чи кільку — за те, що вона не форель?
~~~~~~~~~~~~~~~~
Час для жителів Землі багато важить, та ви помилково вважаєте, що він і є найціннішим вашим ресурсом. Однак найцінніший ресурс, який маєте, — це ваша енергія, тому надзвичайно важливо, куди ви спрямовуєте фокус вашої уваги, бо туди вкладаєте й свою енергію. Люди здебільшого несвідомо розпорошують свою енергію на щось пусте. Шкода, що вас цього не навчають з дитинства.
~~~~~~~~~~~~~~~~
🖋️ © Ольга Береза
-
Настя Кручкова
Книжка "Рейчел та родина Берешів" не схожа ні на одну з тих, що я читала раніше. Після прочитання в мене виникло величезне питання: як це все можна було так придумати і закрутити? Як воно взагалі у авторки вміститилося в голові?
Я не дуже люблю книжки з відкритим фіналом, тому щиро сподіваюсь, що колись буде продовження. -
Світлана Дерен
Чим же зачепила мене ця книга? Насамперед — тим, що вона має потужний повчальний характер. Ні, тут немає нудних лекцій про те, як чинити правильно, але крізь стрічки проявляються ті моральні цінності, на які зараз рідко хто звертає увагу. Передусім, ця книга про дружбу, яка може виникнути раптово, лише потрібно віднайти споріднену душу. Для Настуні Береш такою подругою стала незвичайна лялька Рейчел, яку батьки купили їй на десятиріччя. По-друге, це книга про відносини батьків і дітей, де панує довіра і загальна повага. По-третє, роман про те, що для взаєморозуміння та спілкування не має значення ні зовнішній вигляд, ні походження людини, ні вік. Це про те, що кожен з нас — ніби окремий світ із своїми переконаннями, бажаннями, думками, що і становитимуть нашу родзинку. -
Надя Мойсак
Персонажі… Вони настільки живі, що здається ти поруч із ними, розділяєш їхні здивування, відкриття і навіть збентеження. Ну бо спробуйте не збентежитися, коли у вас вдома з’являється лялька, яка говорить, ходить і має незвичайні здібності!
А ще не можу не згадати, що сама історія чудово переплітається з вуличками і архітектурою мого улюбленого Львова!
Ну і наостанок, хочу спитати - взагалі законно залишати таку відкриту кінцівку? Ну бо жах як цікаво, хочеться дізнатися продовження.
